em_oknes

Work, home, work, home - the same old grind, as mundane as it gets. From eight to six, he's stuck in the service center, counting the minutes until he can swap the stiff office chair for his home computer chair. Sure, he could change things up, but why bother? The routine is familiar, the patterns are clear - he's doing just fine. Have you tried turning it off and on again?

Робота, дім, робота, дім - сірі будні, сіріше й не придумаєш. З восьмої до шостої він просиджує штани в сервісному центрі, аби, щойно робочий день скінчиться, щонайшвидше змінити тверде офісне крісло на домашнє...