ЦЕ ТАКА КАКОФОНІЯ, ПОВНА РІЗКИХ,
НЕПРИЄМНИХ ЗГУСТКІВ ДУМОК ПРО МОЄ ЖИТТЯ,
ЩО ДУЖЕ НЕБАГАТО ЛЮДЕЙ, МАБУТЬ,
ЗМОЖУТЬ ВИТРИМАТИ ЦЕ НАВІТЬ ОДИН РАЗ, НЕ КАЖУЧИ ВЖЕ ПРО ПОВТОРНЕ ПРОЧИТАННЯ.
СУМІШ КРИКІВ, ВЕРЕСКІВ І ХРИПІВ.
ЦЕ – МОЯ РЕФЛЕКСІЯ, ЗІБРАНА З МЕМУАРІВ, ПОЧИНАЮЧИ З 14 РОКІВ І ДО ОСТАННІХ ЗАПИСІВ У 17 РОКІВ. ЦЕЙ ТВІР Я ПРИСВЯЧУЮ СОБІ ЯК ПОДАРУНОК І ЯК ДЕБЮТ У РОЛІ МАНГАКИ У 18 РОКІВ.
