Ліде не знає життя і ні до чого не прагне. Навіщо? У нього є заправка, яку не віддає вітчим, і брат, що його ненавидить. Він приречений їх утримувати, гордо видаючи це за власний вибір. Начебто вигідний усім. Адже померти у статусі сина заправника — так зручно. І може, Лише тихо сподіватися, що той аристократ колись забуде спів самім собою відвергнутої миші.
